Сергій Суровікін був командувачем об’єднаного угруповання військ в Україні всього три місяці. Від учора цю посаду займає начальник російського генштабу Валерій Герасимов. Це вже як мінімум третя заміна “головнокомандувача” російськими військами в Україні. Реальна Газета з’ясовувала, хто з них керував найдовше.
Одразу після повномасштабного вторгнення угрупування сил, які воювали в Україні, схоже, не мали спільного керівника. Були лише командувачі, які відповідали за виконання певних цілей, досягти яких не вдалося. Однією з них стало взяття Києва. Проте коли наступ з півночі провалився, з’явилися повідомлення про призначення керівником так званої “СВО” Олександра Дворнікова, якого за жорстокі методи ведення бойових дій у Сирії отримав прізвисько “сирійський м’ясник”. Це сталося орієнтовно на початку квітня.
Поки Дворніков був командувачем окупаційних військ, заявлені Володимиром Путіним цілі вторгнення в Україну трохи “мутували” із захоплення Києва до окупації всієї Луганської та Донецької області. Проте ця задача не була виконана: росіяни могли похвалитися окупацією хіба що Ізюму, а в Маріуполі все ще тривали бої на території “Азовсталі”. А в Чорному морі на дно пішов крейсер “Москва”.
Незалежна група розслідувачів Conflict Intelligence Team повідомила 26 травня, що командування російськими військами передано заступнику міністра оборони, начальнику Головного військово-політичного управління збройних сил генерал-полковнику Геннадію Жидко. Отже, Дворніков був командувачем приблизно місяць.
“Політрук” Жидко
Геннадій Жидко був заступником міністра оборони РФ Сергія Шойгу з військово-політичної роботи. За його “каденції” відбувася так званий “жест доброї волі” — втеча російського гарнізону з острова Зміїний. Проте коли Жидко був командувачем окупаційних військ, були окуповані Сєвєродонецьк та Лисичанськ.
6 вересня розпочався контрнаступ ЗСУ: росіян прогнали з Харківщини, Лиман звільнили та навіть докупували декілька населених пунктів на Луганщині. Щобільше, в Кремлі зрозуміли, що утримати правий берег Херсонщини вони не зможуть, тому взялися за план втечі чи, як його назвуть пізніше, перегрупування. Отже, колишній “політрук” був командувачем всіх російських військ 5 місяців.
“Генерал-Армагедон”
Про призначення Сергія Суровікіна стало відомо 8 жовтня. З його призначення зробили медійну подію, яка мала б давати надію росіянам на повну окупацію Донбасу. Проте Суровікін в першу чергу здав Херсон, а захопити Донецьку область повністю він не зміг навіть до Нового року. Але крім цього Суровікін запам’ятався новою тактикою обстрілу цивільної інфраструктури України, яка, щоправда, бажаних результатів не дала. Як пише CNN із посиланням на американських та українських офіційних осіб, РФ була змушена обмежити використання артилерійських снарядів або через низькі запаси, або через недооцінку ЗСУ. Крім того, зараз Україну боєприпасами активно підтримують західні партнери.
Всупереч очікуванням, армії РФ під командуванням Суровікіна не вдалося ані захопити Бахмут до нового року, ані Соледар до кінця новорічних свят. “Генерала-Армагедона” замінили на найстаршу фігуру у військовій ієрархії РФ (після Сергія Шойгу та Володимира Путіна) після трьох місяців спроб добитися хоч якихось військових успіхів.
Поки невідомо, як довго на своїй посаді протримається новий командувач окупаційних військ. Адже останнім часом у росіян проблеми з досягненням стратегічних цілей, які вони поставили перед собою. Далі перекладати на когось відповідальність за невдачі у Путіна не вийде.
