З початку повномасштабної війни в Україні значно зросла кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Держава надає підтримку цим громадянам у вигляді грошової допомоги, яка становить 2 тисячі гривень на місяць на кожного дорослого та 3 тисячі гривень щомісячно на дитину чи особу з інвалідністю. Але деякі переселенці або вже втратили ці виплати через зміни у законодавстві: як переселенці, що проживають у спеціальних центрах, або як студенти, які жили у гуртожитках. Чому студенти-переселенці з окупованих територій мають проблеми з отриманням статусу ВПО, дізнавалися журналісти Реальної Газети.
Раніше Міністерство соціальної політики України повідомляло про зміни в отриманні допомоги. Зокрема, це стосувалося студентів стаціонару (чи дуальної форми навчання), які зареєстровані у гуртожитках.
Відповідні зміни прийняті 11 липня 2023 року.
Відтак, студенти які вступили в університети та зробили собі прописку в гуртожитках, на момент початку повномасштабного вторгнення не можуть отримати статус ВПО, а разом із тим допомогу від держави до закінчення навчання у виші.
“Я з міста Костянтинівка, вступив до університету у 2019 році, прописався в гуртожитку й буквально через півроку навчання розпочався карантин, я поїхав додому та перебував там до початку повномасштабного вторгнення. Переїхав до Києва, продовжував навчання і знайшов собі підробіток, намагався отримати статус ВПО, проте в ЦНАПі мені відмовили, сказали: “прописка Київська, а тому й зробити нічого не вийде”, — розповідає Андрій, студент Київського університету культури.
Студенти кажуть, щоби отримати заповітний статус переселенця треба боротися за свої права, навіть якщо ти закінчив навчання та знявся з реєстрації в гуртожитку.
“Я прийшов до ЦНАПу, мені кажуть: “ви не можете отримати статус ВПО, бо ви були прописані до початку повномасштабного вторгнення в гуртожитку”, починаю сперечатися, кличуть працівника соціального захисту, який також розводить руками. Я зібрав документи й пішов додому. Подзвонив на гарячу лінію центру соціального захисту іншого району Києва, порадили піти в інший ЦНАП, вже там я майже годину розмовляв із працівником та все ж таки заповнив заявку, згодом мені зателефонували й, довелось підняти архівні документи з університету які підтверджували, що на момент вступу я жив у Бахмуті. Сьогодні вже маю довідку ВПО в “Дії”, проте мене попередили, що виплат я можу не отримати”, — поділився Артем, студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
За чинним законодавством, після того я студент виписується з гуртожитку, тільки тоді він може подати документи щоби отримати статус внутрішньо переміщеної особи, та за бажанням може заповнити заявку на фінансову допомогу. Все це нам пояснюють у відділенні соцзахисту, куди ми звернулися.
“У разі, якщо студент після закінчення навчального закладу виписується з гуртожитку й не бажає, або не може повернутись до місця проживання на територію, яка є окупованою, або там відбуваються бойові дії, то такій людині звичайно видається довідка внутрішньо переміщеної особи. Це робиться на підставі того, що людина, до того, як стала студентом у місті Києві або ж іншому місті, мала місце проживання там, куди нині не може повернутися. Якщо людина вступила до навчального закладу до лютого 2022 року й отримала реєстрацію, наприклад у місті Києві, то до закінчення навчального закладу, відповідно до законодавства, такий студент не має права на довідку” розповіла Ольга Мозгова, начальниця управління соціального захисту населення у Печерському районі Києва.
Правці кажуть, спірних питань які пов’язані зі статусом внутрішньо переміщеної особи, багато. Правозахисник Анатолій Рижков розповідає, що вже незабаром у листопаді активісти планують робити публічне звернення де представники ВПО з різними проблемами спробують знайти відповіді на свої питання та будуть вимагати внесення поправок до чинного законодавства.
“У цьому випадку законодавець, визначає ту норму, яка буде ближче саме до інтересів законодавця, не людей, не студентів, тому що, на жаль, так складається, що відбувається максимальна економія курсу для розв’язання побутових проблем людей. Цей закон не допрацьований, ніхто до цього не давав йому зауважень і не підіймав це питання, тому так воно й відбулося, вони пішли по теорії, і просто законодавчо визначили механізм. Ця тема вже давно напрошується на обговорення. Сьогодні, скільки б не стукали люди до владних кабінетів для розв’язання їх питань передусім все впирається в бюрократичні відписки й посилання далі по кабінетах. У зв’язку з чим виникла ініціатива зібрати людей, задля публічного відкритого виступу, щодо наявних проблем, де будуть запрошені певні посадовці, які визначені законом й повинні це вирішувати.Вже велика кількість паперів була направлена в офіційних зверненнях депутатам, я тричі або чотири рази розсилав відповідні документи через адміністрацію верховної ради, одиниці відкликаються, якось на зворотний зв’язок йдуть, але не одне питання протягом двох років так і не вирішилося” — розповів правозахисник прав ВПО Анатолій Рижков.
На момент створення матеріалу знаходилися люди, які не змогли отримати такий документ ще з 2014 року. Анна родом із міста Мар’янка, до 2014 року вступила в університет у місті Покровськ (колишня назва Красноармійськ, прим. РГ) та прописалася в гуртожитку, відтак отримати довідку переселенця змогла тільки у 2021 році.
“Я вступила в коледж у 2010 році, мені тоді було ще 15 років і паспорт я отримувала, коли вже жила в гуртожитку. Потім закінчила навчання у 2014 році, якраз тоді почалися ці всі події, й вже на той момент я була вдома. Я сама з Мар’янки, міста якого вже немає, на жаль, тільки назва лишилась. І коли постало питання оформлювати довідку ВПО в іншому місті, де я навчалася, мені кажуть: ”Ви не можете, бо у вас прописка на момент 2014 року стоїть місто Красноармійськ, там не було бойових дій””, — розповідає переселенка Анна Меленко.
Згодом довідку ВПО дівчина все ж таки змогла отримати, щоправда, аж у 2021 році. А от грошової допомоги від держави Анна як не отримувала, так і не отримує зараз.
“Я багато виписувалася, прописувалася, навчалася в різних навчальних закладах і різних містах, але ж у паспорті зазначено все на першій сторінці. А їм байдуже, вони все одно кажуть: “Ми вам випишемо, але вона вам нічого не дасть, бо там не було бойових дій”. Тож виплат я не отримувала, й не отримую зараз”, — каже переселенка.
Сьогодні щоб студент-переселенець мав змогу отримати статус внутрішньо переміщеної особи, та отримати можливість подати заявку на фінансову допомогу потрібно:
- закінчити навчальний заклад;
- виписатися з гуртожитку;
- надати необхідні та підтверджувальні документи до найближчого ЦНАПу.
Крім того, з 1 вересня 2023 допомогу продовжили виплачувати лише тим громадянам, які потребують такої підтримки. Тим, хто зробив великі покупки, наприклад, автівку (не старше 5 років) чи земельну ділянку, квартиру, будинок на суму понад 100 тис. грн, виплати припинили.
Проте допомогу перепризначили ВПО:
- якщо середньомісячний сукупний дохід на одну особу не перевищуватиме 8 372 грн;
- якщо в сім’ї є люди працездатного віку, які доглядають за дітьми віком до 6 років;
- люди з інвалідністю;
- люди, середньомісячний дохід яких не перевищує 6 279 грн;
- люди, які отримують пенсію, яка не перевищує 6 279 грн;
- люди, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років;
- люди, які доглядають за особами з інвалідністю І групи, дітьми з інвалідністю, людьми з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, людьми, які досягли 80-річного віку;
- студенти денної або дуальної форми навчання, які не мають реєстрації в гуртожитках;
- люди, які надають соціальні послуги та отримують за це компенсацію.
І хоча процедура отримання довідки ВПО поверхнево виглядає просто, питання і проблеми з якими зіткнулися студенти-переселенці й досі на стадії вирішення. Ті хто вирішив навчатися вже після початку повномасштабного наступу росіян, та не прописувався в гуртожитку вже зараз мають і статус переселенця й виплати. А ті, кому не пощастило зустріти напад росіян вже під час навчання у виші, та ще й «не в тому» населеному пункту опинилися без захисту та допомоги.
