На початку цього тижня медіа було важко концертуватися на чомусь, окрім операції СБУ “Павутина”, яку за масштабами завданих Росії збитків порівнюють з Цусімою. Але кишенькові пропагандистські ЗМІ з окупованого Луганська змогли її не помітити. Вони концентрувалися на всьому, окрім знищення російської стратегічної авіації та навіть не дозволили собі те, що дозволяли роспропагандисти — не обурювалися тому, що сталося.
Єва Позднякова
Навіщо пропагандисти заявляють про “теракт”
Операцію СБУ “Павутина” називають історичною подією. Українські дрони, які одночасно вилетіли з припаркованих фур, атакували чотири російські військові аеродроми: “Оленья” у Мурманській, “Бєлая” в Іркутській, “Дягілєво” в Рязанській та “Іваново” в Івановській областях. Найвіддаленіша ціль — аеродром “Бєлая” — знаходиться за 5500 кілометрів від Києва.
Наразі відомо про ураження від 12 до 40 літаків дальньої авіації РФ. Супутникові знімки показали, що 12 борів знищені, але ці дані неповні. Всього країна-агресор мала 115-116 стратегічних літаків, але скільки з них на ходу, а скільки придатні лише для канібалізації запчастин — невідомо. Але те, як саме Україна атакувала аеродроми, розтасовані на віддаленні у тисячу кілометрів, вражає навіть західних експертів.
Найбільші три пропагандистських телеграм-канали з окупованого Луганська поставилися до події досить стримано.
Телеграм-канал “ЛуганскИнформЦентр Z” випустив 4 публікації, половина з яких містила відео наслідків атаки.
“Новости ЛНР” обмежилися репостом повідомлення Міноборони РФ.
“Луганськ-24” опублікував один пост у неділю, а у вечірньому ефірі однойменного телеканалу атаку згадали у передачі “Страна 404”.
У більшості публікацій атаку на військові аеродроми назвали “терактом”.
В результаті атаки були пошкоджені чи повністю знищені бомбардувальники Ту-95МС, Ту-22М3, Ту-160 вартістю у мільярди доларів. Деякі літаки були повністю знищені, інші — серйозно пошкоджені, а частина може бути відновлена. Зважаючи на те, що більшість цих літаків вже не виробляються, відновлення втрат буде вкрай складним для Росії. Унікальні бомбардувальники нищаться дронами за $500–700 — це неспівмірні та шокуючі цифри.
Такі борти використовувалися Росією для запуску крилатих ракет великої дальності, які Росія застосовувала по українських містах. Зокрема, запущені з літаків ракети Х-101 та Х-555 влучали у девʼятиповерхівку у Дніпрі, торгівельний центр “Амстор” у Кременчуці, житловий будинок в Одесі.
До ураження цілком легітимних воєнних цілей аж ніяк не пасує слово “теракт”, проте саме його тиражують луганські пропагандисти. При цьому російське Міністерство оборони наполягає — жертв серед цивільних та військових нема. Тобто постраждала лише вбивча техніка. Називати це “терактом” немає жодних підстав.
Використати слово “теракт” — сумнівне рішення російської влади. Воно може налякати хіба що вразливих росіян. Проте Кремль весь час намагається шукати співчуття в американського лідера Дональда Трампа. Але якщо ви називаєте військові атаки “терактом”, то ніхто у світі не буде серйозно сприймати ваші слова про тероризм.
Щоправда, луганська пропагандистка Марія Карпова невпевнено спробувала назвати атаку по військових аеродромах атакою по “аеропортах”. Але, здається, у сказане не повірила навіть вона сама.
Пропагандистка з Луганська забрехалася і заявила, що українські дрони атакували аеропорти. В “ЛНР” зваляють про “теракт” і не визнають, що безпілотники винесли цілком законний військовий обʼєкт. pic.twitter.com/yEXBHiO1fX
— Реальна газета (@realnagazeta) June 3, 2025
Чому у Луганську забули про прикордонний загін
Якщо атакам на військові літовища у Луганську приділили мало уваги, то про що тоді говорили? У полі зору медіа — одинадцята річниця удару по Луганській ОДА та залізнична аварія у Росії. І там і там є привід для маніпуляцій.
2 червня 2014 року в Луганську стався подвійний інцидент — штурм прикордонного загону бойовиками угруповання “ЛНР” і вибух біля будівлі обласної державної адміністрації, внаслідок якого загинули 8 людей. Попри те, що саме штурм прикордонного загону став початком бойових дій у місті, окупаційна влада та проросійські медіа мовчать про штурм прикордонного загону і концентруються на вибухах біля адміністрації, звинувачуючи в авіаударі ЗСУ.
Причина такої однобічної подачі — у прагненні окупантів сформувати у свідомості мешканців образ України як “агресора”, повністю ігноруючи той факт, що першим був саме напад на українських прикордонників. Офіційного пояснення від Києва, що насправді сталося біля ОВА, досі нема. Інформаційний вакуум, який виник через відсутність розслідувань, дозволив російській пропаганді роками просувати свою версію подій. Так з’явився зручний для “ЛНР” міф — “авіаудар”, який став символом “початку війни”.
У Луганську співчувають російським мостам
Частиною російського антикризу щодо атакованих аеродромів стали заяви про нібито падіння моста на залізницю у Брянській та Курській областях. Інцидент теж назвали “терактом”, причиною трощі назвали підрив, а у виконанні звинуватили Київ. Саме цю версію кинулися переповідати луганські пропагандисти.
За версією російського Слідчого комітету, мости впали через підрив опор. У Брянській області міст впав 31 травня, коли під ним проходив пасажирський потяг “Климов — Москва”. В результаті семеро людей загинули, а понад 100 постраждали. У Курській області міст впав, коли ним їхав вантажний локомотив. Постраждали машиніст та два помічники.
На ранок 1 червня слово “підрив” із заяви Слідкому прибрали. Зʼясувалося, що міст у Курській області був аварійний і впав раніше. Разом з естакадою впала вантажівка, яка прямувала мостом. Водію допомогли вибратися з кабіни, і вже після цього у зруйнований міст влетів пасажирський потяг. Про аварію машиніста ніхто не попередив. Версія пропагандистів з падінням моста на потяг не підтвердилася, але переписувати її не стали.
Телеграм-канал ВЧК-ОГПУ стверджував, що за кілька хвилин до пасажирського потяга під естакадою проходив вантажний отяг, який “мав стосунок до забезпечення потреб СВО”. Тобто міст впав на логістичний маршрут для потреб армії РФ.
Вже 2 червня залишки естакади підірвали, а залізничні колії розчистили. Нібито для того, щоб не заважати руху потягів. То ж тепер зʼясувати реальні причини руйнувань моста на Курщині неможливо.
Слідчий комітет, який раніше прибирав слово “підрив” із новин про події на залізницях, 3 червня кваліфікував підриви мостів у Курській та Брянській областях як теракт, який організували за вказівкою з Києва.
Російська пропаганда називає легітимні удари по військових об’єктах “терактами” та відвертає увагу на вигадані або перекручені події, намагаючись переписати реальність. У Луганську свідомо ігнорують штурм прикордонного загону 2014 року, просуваючи міф про “авіаудар” по ОВА, щоб закріпити у свідомості образ країни-агресора. Так само історії з “підривами” мостів у Брянській та Курській областях спрямовані на відволікання від нищівних втрат стратегічної авіації країни-агресора. Маніпулюючи фактами, Росія не лише приховує свої поразки, але й формує альтернативну історію, де правда тоне в інформаційному шумі.
